Зарегистрироваться Войти

TURNE - №1 туристический портал Украины.  Все для быстрого и удобного выбора тура. Звоните: (044) 393-43-97, (067) 448-34-60

Подобрать тур:

За декілька хвилин від щастя

Рубрика

Версия для печати Версия для печатиПослать другу Отправить другуДобавить в избранное Добавить в избранное

07.07.2014

Рубрика: Вокруг света (583)

 

Я, звичайно, могла б почати це есе з гарного, насиченого епітетами й метафорами, вступу, цитуючи, когось із українських письменників. Але знаєте, не цього разу. Хочеться сказати лише одне – ласкаво просимо до раю.

 

Так, так – раю! І справа не тільки в смачнющіх  галушках, що принесли славу моєму місту (ви уже, мабуть, здогадалися, що мова йде про Полтаву). Справа в тій енергетиці та настрою, які воно може подарувати кожному, хто туди завітає.

 

Місто контрастів. Місто, де можна почути солов’їну українську мову без жодних домішок, а через хвилину вже відчувати, як повільно в’януть вуха від полтавського «чуєш, цей, іди сюда». І начебто треба злитися на усіх тих, хто надає перевагу суржику ( а саме – полтавському, бо такого, повірте, більше не почути ніде), але ж то вже, мабуть, наша, як кажуть, «родзинка». І якщо порівняти моє місто із смачним кексом, то без згаданих вище інгредієнтів, вибачте, - ніяк.

 

Місто кольорів. Ох, знають же полтавські дівчата ЯК зробити життя яскравішим. Червоний, зелений, рожевий, фіолетовий – і все це тільки на спідниці. А які різнобарвні кофтинки одягають (особливо, чомусь, полюбляють їдкий ультрафіолетово-жовтий). Але ж яка різниця, якого кольору одяг, коли обличчя світяться від щастя та радості. Навіть одягнувши чорний костюм полтавка виглядатиме чудово й святково, бо в нас у душах – сонце, у серцях – літо. 

 

Місто культури. Ох, неважко пригадати мені, скільки часу зазвичай проводжу із гостями, що приїжджають з інших міст, у музеях та галереях. І ті, бідненькі, вже б такі завалитися у прохолодну кафешку та поласувати полуничним морозивом, але ж як я можу не показати величезний скелет мамонта , яким славиться наш Краєзнавчий музей, чи особисті речі Котляревського, що знаходяться у його садибі, чи білу альтанку, особливо гарну ввечері, коли вмикаються різнокольорові вогні , чи ж відомий , але ж такий дивний пам’ятник галушкам (ось на цьому етапі, зазвичай, туристи про морозиво забувають).

 

         Місто зелені. Кожна вуличка, кожна алейка насичена яскравими кольорами літа, зеленими фарбами свіжості. Дуби, берези, каштани, тополі рятують полтавців від спекотних буднів, даруючи таку необхідну прохолоду (кажуть, в липні можна навіть яєчню посмажити на асфальті – хоча може то лише плітки).

 

Місто родичів. І як би це дивно не звучало, то є чиста правда. Адже куди б житель Полтави не пішов, в якій компанії не «тусив» би, десь-таки обов’язково зустріне сестру своєї двоюрідної тітки чи племінницю троюрідної сестри  рідної бабусі (жодної гіперболізації, до речі). Але ж уявіть, яка дружня атмосфера панує у місті, якщо навколо – усі рідні, поруч , як то кажуть,усі свої.

 

 Можу багато написати про місто, де народилася,  де вперше закохалася й відчула себе щасливою. Але найцікавіше варто все ж таки побачити на власні очі ( я не представник полтавської туристичної фірми, чесно). Тому залишаю вам маленьку інтригу, аби ви особисто пересвідчилися – рай дійсно існує. Там, в центрально-східній Україні, за 350 кілометрів від столиці, за декілька хвилин від щастя.

Комментарии (0) Просмотров (1152)

Имя*Email
  
Комментарий*
(до 5000 знаков)
Введите символы, изображенные на картинке
CaptchaCode

Горящие туры по почте
Следи за ценами!
Подпишись на рассылку туров!
Email:
Управление подпискойRSS
Лучшие отели